«Від Миколая до Йордана»

20.01.2013

«Від Миколая до Йордана» так називалася Різдвяна концертна програма капели «Дударик», що досі відлунює у вдячних серцях Львів’ян. Щороку капела «Дударик» вшановує Різдво Спасителя пишними концертами, і цього року влаштувала справжній різдвяний фестиваль у храмі Святої Єлизавети (Будинок органної та камерної музики). Вщерть заповнена людьми зала храму німіла в тиші не пропускаючи жодного акорду, натхненно вбираючи кожен звук хористів, а їх на завершення концерту було вже понад 300!
Розпочав концерт «Дударик» кондаком і тропарем Різдва в опрацюванні А.Гнойового – давній розспів Києво-Печерської Лаври бринів переливався барвами антифонного співу майстерно вміючи динаміку з тріумфального форте аж до прозорого піанісімо, яка то насолода чути такий рівний, чистий і вишколений хор. Далі Дударики співали «Бог Предвічний народився» опрацьоване О.Кошицем, а радість свята бриніла між людей, що стоячи підспівували.
Фестиваль колядки розпочався. Першими виступав ансамбль дівчаток хорової школи під назвою «Сестрички»,назва така не випадкова бо то дійсно сестрички братики яких співають в капелі. Співали «Бог ся рождає» на три голоси а хормейстер Соломія Весоловська співаючи ще й диригувала. На зміну капелі на сцену вибігла співоча малеча (молодший і середній хор хорової школи «Дударик»). Їх три різдвяні пісні спливли у одній миті, лиш залишились слізкою умиління на щоці у родичів. Так майстерно ними орудували диригенти і хормейстери Дарія Корінь, Маряна Хижа та Вікторія Бей, акомпонувала Юлія Бортник.
Далі на сцену запросили по черзі три колядниці гурти з числа колишніх дудариків, що ніяк не можуть полишити спів і до тепер дивують нас своїми ансамблевими багатоголосими колядами. То вже знані майстри коляди, бо щороку беруть участь у таких концертах «Дударика» і щороку незмінно користуються великим успіхом у слухача. Від оплесків і схвальних вигуків прохолодний зал ніби нагрівся на кілька градусів. А було чого аплодувати. Хлопці колядували і віншували так бадьоро, їх давні незнані коляди в новочасних і традиційних опрацюваннях звучали свіжо, гучно, а оздоба усіляких ударних інструментів ще й додавала «гуцульського дригу» освіжала ритм і фактуру. Нарешті усті три гурти спільно заспівали «Бувайте здорові» і зала вибухнула аплодисментами.
На сцену запросили парафіяльний хор церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Збиранка. Хористи (15 осіб) скромно вишикувались на авансцені і заспівали на 3 голоси. Дався чути мандраж прем’єри (на сцені, ба більше із таким хором як «Дударик» та на такій публіці виступали вперше) але хористи подолавши страхи зуміли розтопити атмосферу напруги і отримати тривалі і бурхливі аплодисменти на знак схвалення слухачами. Цей хор, як зясувалось, має два роки від роду. З парафією села на чолі із отцем Володимиром Крижанівським потоваришував паламар «Дудариківсько» храму і його незмінний економ Мирон Максимишин і «намовив» отця звернутись до капели «Дударик» із проханням організувати хор в селі. «Дударик» відрядив двох хормейстерів Назара Лозинського та Володимира Заборовського які налагодили репетиційний процес, вивчили із хором 3-голосну службу Божу і до нині опікуються цим колективом. 
На зміну Збиранківському хорові вийшов інший парафіяльний хор храму святих безсрібників Косьми і Даміана із сусіднього села - Великі Грибовичі чисельність коло 30 співаків. Склалось враження що на сцену вийшли професіонали. Заспівали ніжно і натхненно колядку «Хто там по дорозі» а скінчили прозорим дімінуендо  гарно відстроєного чотириголосого акорду. Інша колядка «В Вифлеємі десь Марія Пречиста» була граціозною і святковою, в швидкому темпі із доброю артикуляцією – краса тай годі. Несподівано, а водночас приємно, бо заслужено застосовую схвальні слова на їх адресу. Окремо варто відзначити жіночі костюми, неймовірної краси вишиття сорочок, стрункі лінії чорних тканих  спідниць, «лякерки» - шляхетно, по-українськи добротно. Слухачі ожили вигукуючи схвальне «Браво» домоглися повторного виконання останнього куплету колядки. Що це за хор, невже і він під опікою «Дударика»? Так і є – лишень треба сказати, що ним опікується впродовж трьох років диригент капели – Дмитро Кацал. Настоятель отець Михайло Крумшин, по концерті капели у церкві в Грибовичах, запросив його до співпраці і так воно і сталось.
А фестиваль триває, на сцені ще один парафіяльний хор Храму святого Лазаря, що у Львові. Повнозвучно, щиро і вільно співає «Нова радість стала» Галицького наспіву вимінюючи хорове тутті із квартетом співаків. Мінор звучить ясно, радісно. Форте і піано – зачарували. Завіншували авторську віншівку І.Я.Франка а по тому заспівали не дуже відомої, але дуже гарної різдвяної пісні «А ми люди подорожні». Що цікаво цей діє менше року і репертуар ще не такий великий а от звучання повне, насичене чоловічою барвою, приємне вухові. У хорі співають парафіяни церкви, батьки «Дудариків» і вчителі хорової школи. Дається і тут в знаки робота хормейстерів капели Маряни Хижої та Дмитра Кацала.  Нівіюють своїм співом спокій, а думка така – дивовижний, таки цей Дударик – що гуртує до співу в Славу Божу і бабусю і батьків і дітей, внуків вчителів і священників.
І ось воно диво  стається: на сцені зведений парафіяльний хор Львівської області (близько 80 осіб) і співають «Бог ся рождає», диригує Назар Лозинський. Вражає, де як не тут правдиво звучать слова колядки «… грають, співають українські села…».  Таке співоче свято гідне аби його транслювало національне телебачення.
І на решті, капела шикує ряди до передфінального виступу. Виконали нові опрацювання  Б. Фільц. «Радість ся являє» для чоловічого складу, та В. Павенського. «Весела явилась новина» для дитячого, диригувала Маряна Хижа, молода і обдарована хормейстер капели. Приємно пощипали вушка терпкі гармонії колядки Р. Цися «Тихої ночі» а тоді просто затьмарило усе попереднє колядка «Іде звізда чудна» що її виконував Дударик, а солістом запросили отця Михайла Крумшина та дяка церкви – пана Романа (В.Грибовичі) – за аранжацією виконаною славетним українським тенором - Іваном Козловським, ця колядка здійняла бурю оплесків і була виконана «на біс». Так Львів святкує Різдво.
І ось він – фінал. Усі учасники концерту, вщерть заповнили сцену – співоче море усміхнених хористів. Разом 300-голосим хором, від малого до великого співають «Добрий вечір тобі пане господарю» та «Нова радість стала» зал заспівав! Диригує маестро Микола Кацал.
Що то було за диво таке? Ще до сьогодні відлунює мені у душі той колядничий вечір, що його так гідно приготував «Дударик». Такого тепла серця вистачить аби зігріти зимову стаєнку в українській душі де народився Бог.

Додати коментар

Ім'я
Коментар
Код