«...Трудно рішити, яке почуття переживаєм, слухаючи "ДУДАРИК": чиста естетична насолода чи гордість за прекрасну талановиту та працьовиту українську молодь та дітвору та за диригента Миколу Кацала - музику, що ним пишалася б яка-небудь держава на світовій арені...»
"Свобода", Ярополк Ласовський,13 липня 1990 року. США.
У «Дударика» за роки існування назбиралося дуже багато фотографій, і деякі з них нажаль неназвані. Тому ми просимо всіх дудариків допомогти нам назвати фотографії які є тут.
Назви фото можете залишати у вигляді коментарів під ними.
02.08.2009
Ми вже вернулись з відпустки і зібрались разом у неділю св. Пророка Іллі у храмі св. Лазаря, щоб відслужити Літургію спільно з священиком Павлом (Горуйком). Священик Павло служить у церкві УАПЦ, що на Левандівці, нагороджений чотирма урядовими нагородами, колись співав в «Дударику».
Цієї зустрічі священик Павло був зворушений, оскільки останній раз він співав з «Дудариком» аж 35 років тому. Він нагадав нам, що не все так було прекрасно з початку ніде було проводити репетиції, влада не підтримувала «Дударик»; і завдяки вірі і любові засновника капели - Миколи Кацала до улюбленої справи «Дударик» став таким, яким ми бачимо його сьогодні. І ми мусимо це високо цінувати.
Спочатку Служби Божої диригував Микола Кацал, а потім він помінявся місцем з Дмитром Кацалом.
Наступної неділі ми плануємо зустрітися з оркестром старовинної музики з міста Ґрац (Австрія).
Додати коментар