"За своєю багатофункціональністю „Дударик“ не має собі рівних, адже тут не просто дають музичну освіту, а й підтримують дух рицарства, зберігають українську традицію та несуть її у світ, впроваджують важливі для української молоді програми і працюють для впровадження екуменізації."
Марія Мисак, стр. 14, «Аудиторія», №2, 2008
Опитування
Допоможіть назвати фотографію
У «Дударика» за роки існування назбиралося дуже багато фотографій, і деякі з них нажаль неназвані. Тому ми просимо всіх дудариків допомогти нам назвати фотографії які є тут.
Назви фото можете залишати у вигляді коментарів під ними.
Концерт у Києві у НПМ «Україна»
27.10.2009
У вівторок, о 7:30 ми встали, поснідали і поїхали в НПМ «Україна» на генеральну репетицію. На жаль вийшло непорозуміння з харчуванням в старшої групи капели «Дударик», оскільки в закулісному буфеті в НПМ «Україна» ціни не найнижчі і меню, яке в основному складається з напоїв, нас не втішило. О 16:30, після закінчення генеральної репетиції ми все-таки нарешті пішли снідати-обідати. Ми мали вернутись до палацу «Україна» о 18:00, тому ми в 17:30 вже стояли коло входу. Чомусь нас не пускали у вхід за сценою, а ми були змушені іти на бічний, «директорський» вхід. Завдяки «високій» оперативності і пропускній здатності охорони на вході ми змушені були простоявши там десь трошки більше години. Артисти починали нервуватись, концерт починав бути під загрозою зриву. Проте все закінчилось добре: завдяки високій організації артистів, що стояли коло цього входу, нашими керівниками, всі в нервах ми нарешті прийшли до своїх гримерних, перевдягнулись і приготувались до концерту: ми мали виступати під №2 з п’ятою частиною кантати «Весна» М. Скорика.
Спочатку концерту було нагородження працівників культури і мистецтв Львівської області. Вручав нагороди президент України Віктор Ющенко і охорона нікого не впускала туди. Тому ми з терпінням стояли під дверима сцени і чекали, коли нам дозволять зайти.
Далі нас впустили, ми вийшли на сцену і гарно заспівали «Земле моя», а після цього, зібравшись в своїй гримерній, привітали нашого керівника з давноочікуваною і правдивозаслуженою нагородою: «Народний Артист України». Далі в нас був блискучий сольний виступ: ми справді дуже багато працювали над «Орантою» тому заспівали її Д У Ж Е гарно.
Вкінці концерту ми знову великим зведеним хором заспівали «Під небом України» та гімн України.
Після концерту всі почали ділитись своїми враженнями. Хочеться відзначити, що такої посильної охорони не було навіть у Л. Кучми, якого ми колись теж зустрічали в цьому ж палаці мистецтв. Але краще про позитив: постановка концерту дуже гарна - спасибі за це Володимиру Голосняку та режисерам постановки останнього танцювально-вокального номеру, що дуже сподобався всім нам.
Після концерту наше керівництво були на фуршеті, а ми всі жваво обговорювали концерт. Коли всі зібрались разом, то ми заспівали «Боже Великий, Єдиний» в дорогу та Многая Літа всім.
Додати коментар