«...мабуть вперше в історії української громади в США, що велика заля Карнегі Холл була вщерть виповнена в будній день. Цього доконав "Дударик"...»
"Свобода", Український щоденник. 21.06.1990 р.
У «Дударика» за роки існування назбиралося дуже багато фотографій, і деякі з них нажаль неназвані. Тому ми просимо всіх дудариків допомогти нам назвати фотографії які є тут.
Назви фото можете залишати у вигляді коментарів під ними.
05.12.2009
Сьогоднішній день мав приблизно такий же розпорядок як і вчорашній: підйом о 6:45, молитва, вмивання, о 7:00 вже снідаємо. Далі готуємо костюми і відпочиваємо до 8:50. О 9:00 збір всіх хористів вже в автобусі з костюмами (бо після обіду не буде часу заїжджати в готель): ми виїжджаємо на репетицію. Вже звично о 10:00 ми почали репетицію в Оперному театрі. Сьогодні репетиція була у лівій закулісній, а не у залі глядачів, як вчора. Проте оскільки сама сцена дуже велика і за кулісами теж дуже багато місця. Тому ми всі помістились без проблем. Сьогодні розспівку провів наш директор - Дмитро Миколайович Кацал. Багато хорів не могли повторити наші звичні вправи у швидкому темпі. Сьогодні польські колядки звучали вже краще, проте ми ще їх не вивчили "напам’ять". Пані Сабіна сказала, що ми маємо їх вивчити до завтрішнього концерту.
Після загальної репетиції спільно з всіма хорами ми почали повторяти програму для свого сольного концерту в м. Плоцьк (Płock). Репетиція закінчилась близько 13:00 і юнаки, взявши дітей під опіку, пішли на прогулянку містом. Обідали ми знову ресторані Хлопське ядло (Chłopskie Jadło). На обід о 14:30 хлопці взяли з собою хліб, то ж ми наїлись краще, ніж учора.
Після обіду ми вирушили в Плоцьк. По дорозі наші водії трішки не в той Плоцьк поїхали, тому нам довелось вертатись назад в Варшаву і їхати в інший бік. На щастя ми таки встигли на концерт і о 18:00 ми вже переодягались у костюми у гардеробі музею Сецесії, що навпроти храму.
Сьогодні ми були в гостях у хору Pueri et Puellae Cantores Plocenses у базиліці кафедральній Успення Пресвятої Діви Марії (Bazylika katedralna pw. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Pannyu).
Перше співаки хору базиліки заспівали декілька своїх творів, а далі співали ми. Концерт десь відсотків на 60% був виконаний на рівні Дударика, решта на трошки гіршому рівні. Окремі номери прозвучали дуже добре: «Ой, хто , хто Миколая любить?» (не враховуючи головного соліста, хор намалював дуже гарне полотно), «Що то за предиво?» зазвучало особливо оксамитово гарно у виконанні Тараса Коковського.
Після концерту ми гарно повечеряли і поспілкувались з керівником хору кафедри з Плоцька у ресторані Klub Prawnika, що у центрі міста.
Під час вечері керівник хору Анна Брамська (Anna Bramska) подякувала нам за концерт і висловила своє захоплення нашим хором: не лише стосовно якості звуку, а також стосовно дисциплінованості і тим, наскільки ми всі разом гарно співпрацюємо, немов велика родина. Керівник кафедрального хору поділилась своїм досвідом та розказала як вони з чоловіком та парафіянами "піднімали" базиліку, створювали хор (у 1998-му році) та відновлювали катедральний орган. Також вона розповіла нам про їхню систему виховання молоді у хорі, підвищення їхнього культурного рівня. Ми приємно поспілкувались та знайшли багато спільного в нашій історії, намалювали перспективи співпраці у майбутньому.
Після гарної вечері ми сіли в автобус і вирушили у Варшаву. Близько 00:00 ми вже були в готелі. Сьогодні день був не менш насичений подіями, ніж учора, тому ми швидко та солодко заснули.
Завтра останній день фестивалю і великий гала-концерт. День обіцяє бути дуже цікавим і працьовитим.
Додати коментар