«ДУДАРИК, який виник немов наперекір черговому сплеску деукраїнізації під хибно зрозумілими гаслами інтернаціоналізму, довго крокував проти течії. І, мабуть, лише фанатична любов до своєї справи невгасима віра в те, що часи рано чи пізно зміняться врятували "Дударик".»
"Молодь України" Максим Храмов 11.02.1989 р.
У «Дударика» за роки існування назбиралося дуже багато фотографій, і деякі з них нажаль неназвані. Тому ми просимо всіх дудариків допомогти нам назвати фотографії які є тут.
Назви фото можете залишати у вигляді коментарів під ними.
18.03.2010
О 15:00 концертному залі Міського центру творчості дітей та юнацтва Галичини відбувся концерт з нагоди 196-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка для учнів шкіл Львова під назвою «Заповіт великого кобзаря».
Цей концерт був для нас незвичним, оскільки ми нечасто виступаємо перед дітьми (хоча діти є важливою складовою нашого хору).
Виступ виявився дуже цікавим. Ми виступали в кінці і цілком припустимо, що діти – слухачі змучились. Мабуть саме тому вони дуже шуміли під час того, як ми почали виконувати перший твір «Оживуть степи, озера».
Не проспівавши і 20-ти тактів Дмитро Кацал «зняв» хор і обернувся до залу: «Ми перервали наш концерт для того, щоб добитись адекватної тиші в залі».
І тут сталось диво: діти, які ще декілька хвилин тому нагадували дикунів, «виявились надзвичайно гнучкими у поведінці і тямущими; їх просто тримають в темряві сучасних джунглів (теле і радіо)» - зі слів Миколи Лукича Кацала, - «було помітно, як вони відгукнулись на наше звертання до них і прекрасно відреагували на нас. Для нас це було перша проба в такій слухацькій аудиторії і для нас це буде найважливіша робота у майбутньому.»
Додати коментар