«…Це був один з найкращих виступів, які мені доводилось чути. Звучання дуже рівне, природнє, відтінювання динамічне, і диригент… В його роботі є щось від великого фон Караяна: ощадливий в жестах, але зрозумілий. Свою волю накидає виразом очей, мімікою обличчя, цілою поставою. На ледь помітні рухи долоні можна реагувати тільки після тривалих годин виснажливої праці. Для цього колективу це не складає ніякої проблеми, оскільки (на зразок познанських "Соловейків") мають свою хорову школу….»
"Кур'єр поморскі" 25.09.1991 р., Ян Шварцльозе
Опитування
Допоможіть назвати фотографію
У «Дударика» за роки існування назбиралося дуже багато фотографій, і деякі з них нажаль неназвані. Тому ми просимо всіх дудариків допомогти нам назвати фотографії які є тут.
Назви фото можете залишати у вигляді коментарів під ними.
День пам’яті жертв голодоморів
27.11.2010
Відповідно до Указу Президента України у четверту суботу листопада капела взяла участь у відзначенні днів пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій Українського народу.
Це було хвилююче і так правильно. Чи не в перше, без жодних слів і пафосної риторики, влада, у повному складі, прийшла, схилила голову, запалила свічки, як і ми усі, в решті. Скорбота витала повітрям площі біля памятника Тарасові Шевченку. Дударик співав „Вічная память” (опрацювання Миколи Кацала), „Коли ви вмирали” (опрацювання Дмитра Кацала) та „Боже Великий” (опрацювання Миколи Лисенка). Чистота хорової інтонації та унісон капели дивував. Площа, вітер з сніго-дощем і такий урочистий і спокійний, мов гора, хоровий звук. Хор звучав бездоганно і саме таке звучання було необхідне цьому дневі. По тому, усією громадою запалили свічки, а їх було кілька тисяч. Така сумна подія дала нам змогу ще раз усвідомити істину, що память про полеглих робить нас живими.
Ірина01.12.2010 22:23:14
Дуже гарна панорама, СУПЕР!