«…Це був один з найкращих виступів, які мені доводилось чути. Звучання дуже рівне, природнє, відтінювання динамічне, і диригент… В його роботі є щось від великого фон Караяна: ощадливий в жестах, але зрозумілий. Свою волю накидає виразом очей, мімікою обличчя, цілою поставою. На ледь помітні рухи долоні можна реагувати тільки після тривалих годин виснажливої праці. Для цього колективу це не складає ніякої проблеми, оскільки (на зразок познанських "Соловейків") мають свою хорову школу….»
"Кур'єр поморскі" 25.09.1991 р., Ян Шварцльозе
У «Дударика» за роки існування назбиралося дуже багато фотографій, і деякі з них нажаль неназвані. Тому ми просимо всіх дудариків допомогти нам назвати фотографії які є тут.
Назви фото можете залишати у вигляді коментарів під ними.
10.10.2015
Хто в народі не знає славної пісні про опришків «Верховино, світку ти наш…»? Волелюбний її характер вже понад півтора століття бентежить душі поколінь, допомагає не втрачати оптимізму навіть у найскрутніші часи.
Написав вірші для цієї пісні Микола Устиянович – український романтик «львівської школи», що прийшов у літературу під проводом Маркіяна Шашкевича і був після його смерті аж до появи Івана Франка найавторитетнішим письменником у Галичині.
Далі ще цікавіше. Музику до цього неймовірно волелюбного твору, написав Михайло Вербицький. Можливо це не відкриття, а от для мене особисто, це наче радість довгоочікуваної зустрічі, відчуття причетності. Одна з багатьох улюблених пісень наших Батьків, а згодом і нас з вами творилася такими майстрами. Атепер і мандри Львовом, вулиці якого названі на честь Миколи Устияновича і Михайла Вербицького набувають особливого, музичного сенсу.
До скорої зустрічі на концертах капели "Дударик" 13 і 20 жовтня у філармонії.
Додати коментар