Шанувальник22.02.2011 18:23:45

Давно те діялось. Ще в школі, Таки в учителя-дяка, Гарненько вкраду п"ятака- Бо я було трохи не голе, Таке убоге-та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку.Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду Або "Три царіє со дари" Та сам собі у бур"яні, Щоб не почув хто, не побачив, Виспівую та плачу. І довелося знов мені На старість з віршами ховатись, Мережать книжечки, співати І плакати у бур"яні. І тяжко плакать. І не знаю, за що мене Господь карає? У школі мучилось,росло, У школі й сивіть довелось, У школі дурня й поховають. А все за того п"ятака, Що вкрав маленьким у дяка, Отак Господь мене карає... Люблю творчість Шевченка. Приємно, що Дударик у такому масштабі долучається до вшанування пам"яті Кобзаря. Мені,чомусь, цей вірш припав до душі цими днями. Може ще комусь захочеться почитати його твори...